Дни сплетены настолько не интересными и не значительными событиями, что и не знаешь, куда катишься… В такую пору, самое время набираться сил и успокаивать окружающую среду, вялотекущих событий, простым пением души… просто радоваться!
Радоваться приходу осени, еще весело звучащему щебетанью птиц, медленному вальсу – бостону умирающих золотисто – багряных листьев, и с грустью смотреть на пустые шапки – гнезда, улетевших куда-то на юг, великанов – аистов…
А осень, проказница, то поплачет проливным дождем, то засмеется веселыми солнечными зайчиками на золотистых куполах – маковках…
Еще и стоят теплые деньки, радующие своим солнечным теплом, но по - ночам, осень, встрепенувшись, задует холодною изморозью, прикроет пожухшую травку легкой наледью, как бы предупреждая, зима за мною, готовся… придет скоро, завьюжит, закружит, не посмеешься…
Осень…
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
