Псалом Давида
2 Вислухай Боже глаголи мої,
2 Зерна зітхання мого зрозумій.
3 Благання дослухайся і обнадій,
3 Боже, до тебе молюсь, Царю мій!
4 Господи! Вдосвіта голос почуй –
4 Зранку до Тебе молитись почну.
5 "Ні!" – кажеш Ти беззаконню й злобі;
5 Злим і лукавим не місце в Тобі,
6 Смерть нечестивцям – усіх ти їх видиш, –
6 Ти лиходіїв усіх ненавидиш,
7 вигубиш тих, що свідомо неправі –
7 Богу гидкі кровожерні й лукаві.
8 З ласки Твоєї – я гість Твого дому,
8 в страсі вклонюся в нім храму святому.
9 Правда Твоя – мені шлях від наруг,
9 Вирівняй шлях мій, бо ворог навкруг.
10 Серце у нього – проваль пустота,
10 рот – домовина й облесні вуста.
11 В пастки у їхні ж їх, Боже, звали
11 за їхні переступи й силу хули.
12 Радітимуть вічно, хто в домі Твоїм,
12 хто любить Тебе – дай же прихисток їм.
13 Бо ласку Твою, тим, хто праведно жив,
13 щитом Ти поставиш, щоб кривду відбив.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Чего хочет человек... - Богданова Наталья Есть одна современная притча об этом.
Пришел Иисус Христос, переодетый врачом, в палату к неходячим больным, прикованным к постели. Подходит к одному:
"Что у тебя?"
"Ноги не ходят"
"Встань и иди!" - сказал ему Иисус. Тот поднялся и стал ходить по палате.
Иисус сразу удалился.
"Слушай, кто это?"- спрашивают другие больные.
"Не знаю, врач какой-то"
"Ну и как он тебе?"
"Да, как все... не поговорил даже"
