Тоскующе звенит лесная песня сосен.
Под тенью хмурых туч угрюмый бор застыл.
И тихо плачут днём на пару с ветром Осень.
И ночью слышен шум прощальных взмахов крыл.
Таинственна река, как след от тарантаса.
Извилины её ведут с брегами спор.
В полях осиротелых горизонт остался.
Лишь лай да крик летит с деревни в древний бор.
Зима вот-вот придёт, со стужей и снегами.
Её никто не ждёт, как лето и весну.
Проходит наша жизнь, с друзьями и с врагами,
И с нею мы ведём бессмысленно войну.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Редакція тексту пісні "Небеса ожидают меня" - Євген Аксарін Ця пісня дуже дорога мені. Вона - в числі багатьох інших стимулів, що надихнули мене до написання оповідання "Венец". Оригінальний текст, з погляду поетики, виглядав неоковирно.
На жаль, встановити авторство пісні тими засобами, що я маю, мешкаючи в естонській провінції, неможливо.
Тому, спитавшись дозволу у Господа, я зважився відредагувати пісню. Перепрошую автора (якщо такий знайдеться), і якщо від нього надійде хоч яке заперечення - відразу ж зніму цю річ з публікації.
