Виграє березнева сопілка,
Сонце соняхом в небо зліта,
Наче Мавка, березова гілка,
Після сну розпрамляє свій стан.
Полетіти б у поле широке
Щоб напирись весняних вітрів,
Може б диво, те зеленооке
Серед поля раптово зустрів.
Враз лечу! Мов з вітрами я злився,
Над землею, як хмарка прудка.
В полі дівчина. Я опустився:
«Хто ти?» « Мавка» « Так ось ти яка!?
Що ти тут наодинці блукаєш,
Що вслухаєшся в легіт весни
Чи торішнє кохання шукаєш,
Чи зимові пригадуєш сни!»
«Заспокой мене! Бачиш, я плачу!
Ну притисни ж мене до грудей!
О, я знаю цю душу гарячу
Бо приходила вже до людей.!»
«В тебе, Мавко, в очах синє небо!»
«Ні! То море, безодня надій!»
«Не цілуй мене Мавко, не треба!
Відпусти мене, чуєш, мерщій!»...
Як злетіла з свідомості одур
То побачив картину таку;
Обіймаю я ніжно за стовбур
Серед поля, берізку струнку.
Микола Токар
Николай Токарь,
Сидней. Австралия.
Родился, рос, жил и работал на Харьковщине.
Служил в армии на Камчатке.
Не имею, не состоял, не привлекался.
Разменял восьмой десяток. В браке состою уже 41 год
Имею дочь и троих внуков.
Живу в Сиднее с 1997г e-mail автора:Niko1938@gmail.com
Прочитано 11166 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Свидетельство : Моё Страшное Прошлое - Ломакін Олександр Это свидетельство тем кто до сих пор не знает что есть тот кто их любит это тем которым никогда ни говорили что их любя .Пусть знают что есть тот кто их принимает такими какие они есть это ИИСУС ХРИСТОС
