Где-то в районе того, что условно можно назвать "сейчас", Человек, узнавший, что ему осталось всего-то месяц-другой, упал духом. Человек был и в самом деле так богат, что ему хватило бы на десять жизней, но врач проговорился. Упавший духом, богатый человек не мог заснуть всю ночь, а под утро явился к нему небесный посланник и спросил:
- вы уже ознакомились с планом вашей предстоящей командировки?
Человек удивился и явлению и вопросу:
- вы намекаете на мою смерть?- переспросил он.
- Да! - кивнул головой посланник,- вот ваши документы. За вами приедут через пять дней. Да что вы волнуетесь! Нет ничего страшного. Все через это проходят, а вам так вообще повезло, ведь вы отправитесь в рай. Через три дня я навещу вас...
Человек проснулся мокрый от пота и увидел возле кровати листок с вензельной печатью, в котором черным по белому удостоверялась его душа, а также были обозначены время, дата и пункт назначения. Покрутив бумажку, Человек облегченно вздохнул,-
- А не все так плохо! – воскликнул Человек. И вдруг его осенило! Он быстро оделся и поехал в свой офис, обзванивая по пути своих адвокатов и брокеров...
Всего три дня ему потребовалось, чтобы продать свой бизнес и приобрести на вырученные деньги самые дорогие бриллианты, какие только можно было найти в стране. Он сложил бриллианты в чемодан и поставил рядом с кроватью. Он ждал Посланника. Посланник пришёл под утро, и первое, о чем спросил его Человек было,-
- Могу ли я взять с собой ручную кладь?
- Нет, это не принято в наших краях, - ответил ему Посланник.
- А могу я просить разрешения у вашего Главного?
- Конечно, - ответил Посланник,- вот вам переговорное устройство...
Утром Человек увидел около кровати маленькую икону, поднял ее, поставил на стол перед собой и спросил,-
- Уважаемый! Я хотел бы взять с собой ручную кладь. Это самое дорогое, что есть у меня в жизни. Позвольте мне взять...
- Нет проблем,- ответила икона,- самое дорогое – это исключение из Правил. Берите, сын мой....
За человеком приехали точно по расписанию. Он взял свой чемодан и через пять минут был на месте. Это была проходная, напоминающая таможенный пункт в аэропорту, только все было окрашено в белый цвет, даже униформа таможенников.
- Здравствуйте,- сказал таможенник,- рады вас видеть. А у вас есть разрешение на провоз клади?
- Да, конечно. Проверьте сами.
Таможенник нажал какие-то кнопки на белом компьютере и с улыбкой сказал,-
- Да, действительно, вижу..., но вы должны предьявить вашу кладь для досмотра. Это наше правило.
- Да, пожалуйста! Проверяйте! – и Человек открыл свой чемодан.
Он был поражен весьма, когда увидел удивление на лице таможенника в белом.
Но еще больше его удивил вопрос,-
- Простите, а зачем вы привезли с собой дорожное покрытие?....
Человек не выдержал этого и тут же умер во второй раз, но в результате инфаркта...
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
